Втрата близької людини, емоційний розлад, зрада, припинення дружби, невдача в якійсь діяльності, Через все це виникає душевний біль.

Говорять, що час може вилікувати й загоїти рани. Так, час допомагає забути про біль і подивитись на все по-іншому, але жоден із травматичних досвідів не зникне назавжди, він просто згадуватиметься з меншим болем, ніж раніше. Тому найгірше, що можемо зробити з душевним болем, це ігнорувати його, намагатися не помічати та тримати в собі.

Душевний або психологічний біль виникає:

– Коли хтось порушив Ваші границі, грубо і цинічно наслідив у вашому особистому житі. Це може бути насильство, грубість, образа, приниження та інше.
– Коли хтось або щось було частиною вашого життя. А потім це зникло, пропало. Це може бути якась життєва цінність, річ, людина, те, що дороге для людини.

Час не лікує, а лише прикриває рану, і вона назавжди залишить  в душі слід. Певні обставини можуть знову повернути цей біль, а ще гірше проявитись у вигляді психосоматичного захворювання. Крім того травматичні події часто заганяють людину у “пастку”. Людина не може повноцінно жити через страх знову  зазнати сильного болю. Втрати або інші переживання можуть просто змусити не помічати різні аспекти життя, що нагадують травматичні події.

Немає чарівної таблетки, щоб вивести людину з переживання душевного болю. Час не можна повернути назад, подобається нам це чи ні. Тому вихід полягає в тому, щоб працювати над прийняттям: те, що сталося, дійсно відбулося, така вже реальність, і єдиний варіант – прийняти її та себе в новій ситуації.

Як і будь-який біль це сигнал організму про небезпеку.  Вона дана для того, щоб ми звертали увагу на рану, приділили їй час і загоїли її. І найкраще для позбавлення від болю і мінімізації наслідків від травматичних подій – це горювання.

Важко не перенести горе, а переносити його весь час.

Луцій Анней Сенека

Горювання – це природна функція організму, яка покликана загоювати психологічні рани. При цьому вкрай важливо, щоб горювання проходило в контакті з іншою людиною (друзями, рідними чи психотерапевтом). Це дає можливість виконати роботу по лікуванню і відновленню психологічного стану, звільнитися від страждань, навчитися жити в нових умовах. Тому плачтеся іншому, діліться переживаннями. Проживання болю на самоті може його посилити.

Як не ранити того, хто страждає?

Як поводитись з тим, до кого приходять зі своїм болем? Чи завжди ми висловлювали свою підтримку правильно? Тут варто згадати, як люди зазвичай поводяться і що говорять, коли хтось інший поруч плаче:

“Не плач”. “Життя триває”.Може здаватися, що ці слова здатні підбадьорити, але, насправді, такі фрази маніпулятивні. Переносити чужий біль буває нелегко, тому захищаємо себе і говоримо «Не плач» і т.д.. І тоді, щоб не ускладнювати собі життя чужими стражданнями, ми підсвідомо пропонуємо людині заморозити свій біль і залишити його навіки у своїй психіці. Як наслідок, людина ще глибше занурюється у свої переживання, або пригнічує свої почуття і надягає маску безтурботності.

“Ну що ти так страждаєш, знайдеш собі іншого”. “Зате ти маєш…” Ніхто і ніщо не замінить втраченого.  Так, в житті людини можуть бути друзі, рідні, цікава робота, фінансовий добробут, але вони не скасовують страждання. А такі нагадування можуть викликати ще й вину. Ми не можемо оцінити силу її болю. Звичайно появиться інший, але він займе вже інше місце. А втрата вимагає погорювати.

“Все буде добре”. “Життя прекрасне”.
Всі подібні види розради не допомагають страждальцеві, а лише змушують відчувати, що він самотній у своїх переживаннях і Ви не можете поділити його почуття. А уникання   свого болю лише посилить його.

“Давай я тобі допоможу”. “Потрібно щось робити”. Починаючи рятувати, Ви тільки погіршуєте ситуацію. Починається взаємодія в трикутнику “жертва-агресор-рятувальник”.

“Все могло бути гірше”. Цими висловлюваннями Ви знецінюєте переживання і біль іншої людини. Розмови про те, що життя багатьох людей сповнене страждань, не зовсім підходить для підтримки.

Найкраще, що Ви можете зробити:

  • Слухати,
  • Дозволяти плакати,
  • Ділитися лише своїми почуттями і реакціями,
  • Обійняти,
  • Нічого не робити – просто бути поруч.

Замовити послугу психотерапевта

Ми часто схильні використовувати раціоналізацію для того, щоб заспокоїтися і подивитися на ситуацію з різних сторін. Раціоналізовувати буває часто ефективно для не “застрявання” в горюванні. Коли людина горює, важливо не забувати про любов і турботу до себе. Немає нічого кориснішого, ніж прислухатися до себе: усвідомити факти й пам’ятати про те, що ви заслуговуєте бути щасливими. І важливо усвідомити, що сліди від травматичних подій залишаються, але особисте життя продовжується.

Дозвольте собі жити життям, на яке ви заслуговуєте.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.